Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти

• Положення
  про внутрішню систему забезпечення
  якості освіти
  у Леухівському ліцеї
  Дашівської селищної ради ради
  І. Загальні положення
  1.1. Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти Леухівського ліцею Дашівської селищної ради розроблено на підставі статті 41 ч. 2 Закону України « Про освіту» від 5 вересня 2017 року № 2145 –VІІІ та Закону України « Про загальну середню освіту» від 28.09.2017 року № 2145 – 19, Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року, Статуту закладу освіти та інших нормативних документів.
  1.2 .Колегіальним органом управління Леухівського ліцею, який визначає, затверджує систему, стратегію та процедури внутрішнього забезпечення якості освіти, є педагогічна рада.
  1.3.Метою розбудови та функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти в закладі є:
  - гарантування якості освіти;
  - формування довіри суспільства до системи освіти та ЗЗСО;
  - постійне та послідовне підвишення якості освіти.
  1.4. Відповідальними за впровадження та вдосконалення системи забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності в Леухівському ліцеїі є директор, заступники директора з навчально-виховної та виховної роботи, педагогічні працівники, методичні комісії, педагогічна рада закладу освіти.
  ІІ. Структура
  внутрішньої системи забезпечення якості освіти
  2.1. Внутрішня система забезпечення якості освіти в закладі включає:
  -стратегію та процедури забезпечення якості освіти;
  -систему та механізми забезпечення академічної доброчесності;
  -критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти;
  -критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педаго-гічних працівників;
  -оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти;
  -забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом освіти;
  -створення в закладі освіти інклюзивного освітнього середовища.
  ІІІ. Стратегія (політика) та процедури
  забезпечення внутрішньої системи забезпечення якості освіти
  3.1.Стратегія та процедура забезпечення якості освіти в Леухівському ліцеї базується на наступних принципах:
  -відповідності Державним стандартам загальної середньої освіти;
  -відповідальності за забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності;
  -системності в управлінні якістю на всіх стадіях освітнього процесу;
  -здійснення обґрунтованого моніторингу якості;
  -готовності суб’єктів освітньої діяльності до ефективних змін;
  -відкритості інформації на всіх етапах забезпечення якості та прозорості процедур системи забезпечення якості освітньої діяльності.
  3.2.Стратегія (політика) та процедури забезпечення якості освіти передбачають здійснення таких процедур і заходів:
  - удосконалення планування освітньої діяльності;
  - підвищення якості знань здобувачів освіти;
  - посилення кадрового потенціалу закладу освіти та підвищення кваліфікації педагогічних працівників;
  - забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу та підтримки здобувачів освіти;
  - розвиток інформаційних систем з метою підвищення ефективності управління освітнім процесом;
  - забезпечення публічності інформації про діяльність закладу;
  - створення системи запобігання та виявлення академічної недоброчесності в діяльності педагогічних працівників та здобувачів освіти.
  3.3.Основними напрямками політики із забезпечення якості освітньої діяльності в закладі освіти є:
  -якість освіти;
  -рівень професійної компетентності педагогічних працівників і забезпечення їх вмотивованості до підвищення якості освітньої діяльності;
  -якість реалізації освітніх програм, вдосконалення змісту, форм та методів освітньої діяльності та підвищення рівня об’єктивності оцінювання.
  3.4. Механізм функціонування системи забезпечення якості освіти в Леухівському ліцеї включає послідовну підготовку та практичну реалізацію наступних етапів управління:
  ˗планування (аналіз сучасного стану освітньої діяльності та освітнього процесу, визначення сильних сторін і проблем у розвитку, визначення пріоритетних цілей та розробка планів їх реалізації);
  ˗організацію (переформатування/створення організаційної структури для досягнення поставлених цілей, визначення, розподіл та розмежування повноважень із метою координування та взаємодії у процесі виконання завдань);
  ˗контроль (розробка процедур вимірювання та зіставлення отриманих результатів зі стандартами);
  ˗коригування (визначення та реалізація необхідних дій та заходів, націлених на стимулювання процесу досягнення максимальної відповідності стандартам).
  3.5.Система контролю якості освітнього процесу в закладі включає:
  ˗самооцінку ефективності діяльності із забезпечення якості;
  ˗контроль якості результатів навчання та об’єктивності оцінювання;
  ˗контроль якості реалізації навчальних (освітніх) програм.
  3.6. Критеріями ефективності внутрішньої системи забезпечення якості освіти в Леухівському ліцеї є:
  1)досягнення здобувачів освіти, показники результатів їх навчання;
  2)відповідність показників успішності здобувачів освіти результатам їх навчання на кожному рівні повної загальної середньої освіти під час державної підсумкової атестації, зовнішнього незалежного оцінювання;
  3)якісний склад та ефективність роботи педагогічних працівників;
  4)показник наявності освітніх, методичних і матеріально-технічних ресурсів для забезпечення якісного освітнього процесу.
  3.7.Завдання внутрішньої системи забезпечення якості освіти в Леухівському ЗЗСО І-ІІІ ступенів:
  ˗оновлення методичної бази освітньої діяльності;
  ˗контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;
  ˗моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;
  ˗створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.
  ІV. Система та механізми забезпечення академічної доброчесності
  4.1.Система забезпечення академічної доброчесності в Леухівському закладі загальної середньої освіти функціонує відповідно до статті 42 Закону України «Про освіту».
  4.2.Дотримання академічної доброчесності педагогічнимикадрамипередбачає:
  -посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;
  -дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;
  -надання достовірної інформації про методики і результати досліджень, джерела використаної інформації та власну педагогічну діяльність;
  -контроль за дотриманням академічної доброчесності учнями;
  -об’єктивне оцінювання результатів навчання.
  4.3.Дотримання академічної доброчесності учнями передбачає:
  - самостійне виконання навчальних завдань, завдань поточного та підсумкового контролю результатів навчання;
  -посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;
  -дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;
  -надання достовірної інформації про результати власної навчальноїдіяльності, використані методики досліджень і джерела інформації.
  4.4.Порушенням академічної доброчесності вважається:
  -академічний плагіат - оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості) та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства;
  -самоплагіат - оприлюднення (частково або повністю) власних раніше опублікованих наукових результатів як нових наукових результатів;
  -фабрикація - вигадування даних чи фактів, що використовуються в освітньому процесі або наукових дослідженнях;
  -фальсифікація - свідома зміна чи модифікація вже наявних даних, що стосуються освітнього процесу чи наукових досліджень;
  -списування - виконання письмових робіт із залученням зовнішніх джерел інформації, крім дозволених для використання, зокрема під час оцінювання результатів навчання;
  -обман - надання завідомо неправдивої інформації щодо власної освітньої (наукової, творчої) діяльності чи організації освітнього процесу; формами обману є, зокрема, академічний плагіат, самоплагіат, фабрикація, фальсифікація та списування;
  -хабарництво - надання (отримання) учасником освітнього процесу чи пропозиція щодо надання (отримання) коштів, майна, послуг, пільг чи будь-яких інших благ матеріального або нематеріального характеру з метою отримання неправомірної переваги в освітньому процесі;
  -необ’єктивне оцінювання - свідоме завищення або заниження оцінки результатів навчання здобувачів освіти.
  4.5.За порушення академічної доброчесності педагогічніпрацівники можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності:
  -відмова в присвоєнні або позбавлення присвоєного педагогічного звання, кваліфікаційної категорії;
  -позбавлення права брати участь у роботі визначених законом органів чи займати визначені законом посади.
  4.6.За порушення академічної доброчесності учні можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності:
  -повторне проходження оцінювання (контрольна робота, іспит, залік тощо);
  -повторне проходження відповідного освітнього компонента освітньої програми.
  4.7Види академічної відповідальності учасників освітнього процесу за конкретні порушення академічної доброчесності визначені Положенням про академічну доброчесність учасників освітнього процесу закладу освіти.
  Кожна особа, стосовно якої порушено питання про порушення нею
  академічної доброчесності, має такі права:
  - ознайомлюватися з усіма матеріалами перевірки щодо встановлення факту порушенняакадемічної доброчесності, подавати до них зауваження;
  - особисто надавати усні та письмові пояснення або відмовитися від надання будь-якихпояснень, брати участь у дослідженні доказів порушення академічної доброчесності;
  - знати про дату, час і місце та бути присутньою під час розгляду питання провстановлення факту порушення академічної доброчесності та притягнення її доакадемічної відповідальності;
  - оскаржити рішення про притягнення до академічної відповідальності до органу, уповноваженого розглядати апеляції, або до суду.
  V. Критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти
  5.1. Система оцінювання здобувачів освіти здійснюється за напрямками:
  - визначення наявності відкритої, прозорої і зрозумілої для здобувачів освіти системи оцінювання їх навчальних досягнень;
  - використання системи оцінювання, спрямованої на моніторинг навчальних досягнень кожного здобувача освіти;
  - спрямованість системи оцінювання на формування у здобувачів освіти відповідальності за результати свого навчання, здатності до самооцінювання.
  5.2. Результатом освітньої діяльності учнів на всіх етапах освітнього процесу є знання, уміння, навички та сформовані компетентності, як загальна здатність, що базується на знаннях, досвіді та цінностях особистості.
  5.3. Оцінювання результатів навчання та особистих досягнень учнів у першому класі має формувальний характер, здійснюється вербально, на суб’єкт-суб’єктних засадах, що передбачає активне залучення учнів до самоконтролю і самооцінювання (відповідно до наказу МОН України від 20.08.2018 № 924 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів першого класу у Новій українській школі»).
  5.4. Навчальні досягнення учнів других класів підлягають формувальному і підсумковому (тематичному та завершальному) оцінюванню. Оцінювання результатів навчання учнів других класів здійснюється вербально (відповідно до наказу МОН України від 27.08.2019 № 1154 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів другого класу»).
  5.5.Формувальне оцінюванняу 3-4 класах НУШ здійснюється шляхом:
  ·педагогічного спостереження учителя за навчальною та іншими видами діяльності учнів;
  ·аналізу портфоліо учнівських робіт, попередніх навчальних досягнень учнів, результатів їхніх діагностичних робіт;
  ·самооцінювання та взаємооцінювання результатів діяльності учнів;
  ·оцінювання особистісного розвитку та соціалізації учнів їхніми батьками;
  ·застосування прийомів отримання зворотного зв’язку щодо сприйняття та розуміння учнями навчального матеріалу.
  У третьому та четвертому класах рекомендуємо дотримуватись алгоритму діяльності вчителя під час організації формувального оцінювання та використовувати інструментарій формувального оцінювання, запропонований у методичних рекомендаціях щодо орієнтовних вимог до оцінювання навчальних досягнень учнів (наказ Міністерства освіти і науки України від 20.08.2018№ 924).
  Орієнтовні вимоги до педагогічного спостереження, учнівського портфоліо, само- та взаємооцінювання викладено у наказі Міністерства освіти і науки України від 27.08.2019№ 1154.
  Результати формувального оцінювання відображаються в оцінних судженнях учителя/учнів/батьків, що характеризують процес навчання та досягнення учнів. Оцінні судження вчителя мають бути об’єктивними, конкретними, чіткими, лаконічними, доброзичливими, слугувати зразком для формулювання оцінних суджень учнями. В оцінному судженні відображають прогрес учнів та поради щодо подолання утруднень, за їх наявності, у досягненні очікуваних результатів навчання відповідно до програмових вимог.
  Підсумкове оцінювання (тематичне, семестрове і річне) у третіх та четвертих класах здійснюється за рівневою шкалою, а його результати позначаються словами або відповідними літерами: «початковий (П)», «середній» (С), «достатній» (Д), «високий (В)». (Додаток 1 до наказу МОН України №1146 від 16.09.2020)
  5.6. Оцінювання навчальних досягнень учнів 4 класу здійснюється вербально (відповідно до наказу МОН України від 21.08.2013 № 1222 «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти»):
  - з предметів інваріантної складової: «Інформатика», «Музичне мистецтво», «Образотворче мистецтво», інтегрованого курсу «Мистецтво», «Основи здоров’я», «Фізична культура», «Я у світі» та «Трудове навчання»;
  - з усіх предметів варіативної складової.
  Оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється за 12-бальною шкалою:
  - з предметів інваріантної складової освітніх галузей: «Мови і літератури (мовний і літературний компоненти)», «Математика», «Природознавство».
  5.7. Оцінювання навчальних досягнень учнів основної школи здійснюється за 12-бальною шкалою (відповідно до наказу МОН України від 21.08.2013 № 1222 «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти»).
  5.8. Оцінювання навчальних досягнень учнів старшої школи здійснюється за 12-бальною шкалою (відповідно до наказу МОН України від 13.04.2011 № 329 «Про затвердження Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти»).
  5.9. Державна підсумкова атестація осіб, які здобувають загальну середню освіту в ЗЗСО, відбувається відповідно до наказу МОН України від 07.12.2018 № 1369 «Про затвердження Порядку проведення державної підсумкової атестації» (із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства освіти і науки України № 221 від 18.02.2019).
  Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи
  ·Оцінювання навчальних досягнень учнів 1-го класу у Новій українській школі - формувальне оцінювання згідно наказу МОНУ від 20.08.2018 р. №924
  ·Оцінювання навчальних досягнень учнів 2-го класу у Новій українській школі - формувальне оцінювання згідно наказу МОНУ від 27.08.2019 р. №1154
  Видами оцінювання навчальних досягнень учнів є поточне, тематичне, семестрове, річне оцінювання та державна підсумкова атестація.
  Поточне оцінювання - це процес встановлення рівня навчальних досягнень учня в оволодінні змістом предмета, уміннями та навичками відповідно до вимог навчальних програм.
  Об'єктом поточного оцінювання рівня навчальних досягнень учнів є знання, вміння та навички, самостійність оцінних суджень, досвід творчої діяльності та емоційно-ціннісного ставлення до навколишньої дійсності.
  Поточне оцінювання здійснюється у процесі вивчення теми. Його основними завдання є:встановлення й оцінювання рівнів розуміння і первинного засвоєння окремих елементів змісту теми, встановлення зв'язків між ними та засвоєним змістом попередніх тем, закріплення знань, умінь і навичок.
  Формами поточного оцінювання є індивідуальне, групове та фронтальне опитування; робота з діаграмами, графіками, схемами; робота з контурними картами; виконання учнями різних видів письмових робіт; взаємоконтроль учнів у парах і групах; самоконтроль тощо. В умовах упровадження зовнішнього незалежного оцінювання особливого значення набуває тестова форма контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів.
  Інформація, отримана на підставі поточного контролю, є основною для коригування роботи вчителя на уроці.
  Тематичному оцінюванню навчальних досягнень підлягають основні результати вивчення теми (розділу).
  Тематичне оцінювання навчальних досягнень учнів забезпечує:
  •усунення безсистемності в оцінюванні;
  •підвищення об'єктивності оцінки знань, навичок і вмінь;
  •індивідуальний та диференційований підхід до організації навчання;
  •систематизацію й узагальнення навчального матеріалу;
  •концентрацію уваги учнів до найсуттєвішого в системі знань з кожного предмета.
  Тематична оцінка виставляється на підставі результатів опанування учнями матеріалу теми впродовж її вивчення з урахуванням поточних оцінок, різних видів навчальних робіт (практичних, лабораторних, самостійних, творчих, контрольних робіт) та навчальної активності школярів.
  Перед початком вивчення чергової теми всі учні мають бути ознайомлені з тривалістю вивчення теми (кількість занять); кількістю й тематикою обов'язкових робіт і термінами їх проведення; умовами оцінювання.
  Оцінка за семестр виставляється за результатами тематичного оцінювання, а за рік - на основі семестрових оцінок.
  Учень має право на підвищення семестрової оцінки.
  VІ. Критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників
  6.1.Процедура оцінювання педагогічної діяльності педагогічного працівника включає в себе атестацію та сертифікацію.
  6.2.Атестація педагогічних працівників - це система заходів, спрямованих на всебічне та комплексне оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників.
  6.3.Атестація педагогічних працівників може бути черговою або позачерговою. Педагогічний працівник проходить чергову атестацію не менше одного разу на п’ять років, крім випадків, передбачених законодавством.
  За результатами атестації визначається відповідність педагогічного працівника займаній посаді, присвоюються кваліфікаційні категорії, педагогічні звання. Перелік категорій і педагогічних звань педагогічних працівників визначається Кабінетом Міністрів України.
  Рішення атестаційної комісії може бути підставою для звільнення педагогічного працівника з роботи у порядку, встановленому законодавством.
  6.4.Положення про атестацію педагогічних працівників затверджує центральний орган виконавчої влади у сфері освіти.
  Один із принципів організації атестації – здійснення комплексноїоцінки діяльності педагогічного працівника, яка передбачає забезпечення всебічного розгляду матеріалів з досвіду роботи, вивчення необхідної документації, порівняльний аналіз результатів діяльності впродовж усього періоду від попередньої атестації. Необхідною умовою об’єктивної атестації є всебічний аналіз освітнього процесу у закладі, вивчення думки батьків, учнів та колег вчителя, який атестується тощо.
  6.5.Сертифікація педагогічних працівників - це зовнішнє оцінювання професійних компетентностей педагогічного працівника (у тому числі з педагогіки та психології, практичних вмінь застосування сучасних методів і технологій навчання), що здійснюється шляхом незалежного тестування, самооцінювання та вивчення практичного досвіду роботи.
  Сертифікація педагогічного працівника відбувається на добровільних засадах виключно за його ініціативою.
  VIІ. Критерії, правила і процедури оцінювання
  управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти
  7.1.Управлінська діяльність керівних працівників закладу освіти на сучасному етапі передбачає вирішення низки концептуальних положень, а саме:
  - створення умов для переходу від адміністративного стилю управління до
  громадсько-державного;
  - раціональний розподіл роботи між працівниками закладу з урахуванням їх
  кваліфікації, досвіду та ділових якостей;
  - забезпечення оптимальної організації освітнього процесу, який би
  забезпечував належний рівень освіченості і вихованості випускників та підготовку їх до життя в сучасних умовах;
  - визначення найбільш ефективних для керівництва шляхів і форм реалізації
  стратегічних завдань, які б повною мірою відповідали особливостям роботи закладу та діловим якостям адміністрації, раціональне витрачення часу всіма працівниками закладу;
  - правильне і найбільш ефективне використання навчально-матеріальної бази та створення сприятливих умов для її поповнення в сучасних умовах;
  - забезпечення високого рівня працездатності всіх учасників освітнього процесу;
  - створення здорової творчої атмосфери в педагогічному колективі.
  7.2.Сучасні положення освітнього менеджменту вимагають від керівника навчального закладу фахових компетенцій:
  - прогнозувати позитивне майбутнє і формувати дух позитивних змін;
  - забезпечувати відкрите керівництво;
  - вивчати інтереси і потреби місцевої громади й суспільства в цілому, щоб визначати нові цілі і завдання;
  - організовувати роботу колективу на досягнення поставлених цілей;
  - працювати над залученням додаткових ресурсів для якісного досягнення цілей;
  - постійно вчитися і стимулювати до цього членів педагогічного колективу.
  7.3. Діяльність керівника закладу визначається такими чинниками:
  - рівнем його компетентності;
  - обраною концепцією власної діяльності;
  - рівнем розвитку і спрямованості організаційної культури закладу.
  Установити ефективність навчально-виховного процесу, якість створених умов для його проведення, вплив керівника на продуктивність роботи школи неможливо без належної оцінки результатів його діяльності.
  7.4. Процедура та правила оцінювання управлінської діяльності керівного складу закладу освіти визначені Типовим положенням про атестацію педагогічних працівників, затвердженого наказом МОН України від 06.10.2010 року (із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту № 1473 від 20.12.2011, наказом МОН України № 1135 від 08.08.2013).
  VIІІ. Створення інклюзивного освітнього середовища
  8.1. Дітям з особливими освітніми потребами (ООП), як і всім іншим, гарантовано право на доступ до освіти, на можливість отримувати досвід і знання (стаття 3 Закону України «Про освіту»).
  8.2.Заклад освіти забезпечує здобувача освіти з особливими освітніми потребами інклюзивним освітнім середовищем :
  - необхідними ресурсами освітнього процесу, що мають відповідати ліцензійним та акредитаційним вимогам;
  - умовами доступності закладу освіти для навчання осіб з особливими освітніми потребами.
  Практичне впровадження інклюзивного середовища базується на принципах універсального дизайну та розумного пристосування.
  Зокрема шкільний освітній процес відповідає широкому спектру індивідуальних можливостей здобувачів освіти; забезпечує гнучку методику навчання, викладання та подання матеріалу; доступні та гнучкі навчальні плани й програми.
  8.3.Дизайн закладу в основному враховує наявність необхідного розміру і простору при підході, під’їзді та різноманітних маніпуляціях, з огляду на антропометричні характеристики, стан та мобільність користувача.
  Наявність необхідного розміру і простору:
  - доступні навчальні місця для здобувачів освіти, у тому числі з прилеглим простором для асистентів вчителів;
  - меблі, фурнітура та обладнання, що підтримують широкий спектр навчання та навчальних методик;
  - можливість регулювання середовища (наприклад, освітлення) для різноманітних потреб здобувачів освіти у навчанні та інше.
  У закладі освіти створено необхідні умови для навчання осіб з особливими освітніми потребами:
  1.При вході до школи розташовано пандус для колісних крісел.
  2.Внутрішні туалети на першому поверсі.
  3. Шкільна їдальня на першому поверсі. .
  4. Затишні,ошатні класні кімнати.
  5 . Роздягальня в класній кімнаті.
  6. Освітній процес у разі потреби забезпечується навчальною, методичною та науковою літературою завдяки фондам шкільної бібліотеки.
  ІХ. Забезпечення наявності
  інформаційних систем для ефективного управління
  9.1. Роботу інформаційної системи школи забезпечує наявність необ-меженого доступу до мережі Internet для учнів та педагогічних працівників (в тому числі через сервіс Wi-Fi).
  9.2. З метою використання інформаційно-комунікаційних технологій для ефективного управління освітнім процесом в закладі створено інформа-ційноосвітнє середовище на порталі інформаційної системи управління освітою (ІСУО).
  9.3. Для забезпечення створення єдиного інформаційного поля Леухівського ліцею функціонує офіційний сайт закладу:http://leuh.iledu.vn.ua/На ньому розміщено :
  -статут закладу освіти;
  -ліцензії на провадження освітньої діяльності;
  -структура та органи управління закладу освіти;
  -матеріально-технічне забезпечення закладу освіти;
  -правила прийому до закладу освіти;
  -результати моніторингу якості освіти;
  -мова освітнього процесу;
  -наявність вакантних посад;
  -ліцензований обсяг та фактична кількість осіб, які навчаються у ліцеї;
  -освітні програми, що реалізуються в закладі освіти, та перелік освітніх компонентів, що передбачені відповідною освітньою програмою;
  -кадровий склад закладу освіти згідно з ліцензійними умовами;
  -територія обслуговування, закріплена за закладом освіти його засновником;
  -річний звіт про діяльність закладу освіти;
  -фінансові звіти про надходження та використання всіх коштів,отриманих як благодійна допомога.
  9.4.Інформація на офіційному сайті, систематично поновлюється.
  9.5. Ліціей підтримує зв'язок з відділом освіти через електрону пошту (leukhyscool@ukr.net) та VIBER.
  9.6.Під час дистанційного навчання заклад використовувавViber,GoogleClass,GoogleMeet.
  Х. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАЯВНОСТІ
  НЕОБХІДНИХ РЕСУРСІВ ДЛЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ, ЗОКРЕМА ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ
  Одним із основних елементів забезпечення якості освітнього процесу в Леухівському ліцеї є наявність відповідних ресурсів (кадрових, матеріально-технічних, навчально-методичних та інформаційних) та ефективність їх застосування.
  Навчальні програми, за якими здійснюється освітній процес здобувачів загальної середньої освіти, забезпечують можливість досягнення компетентностей.
  Для здійсня освітнього процесу в закладі є : 4 кабінети, 8 класних кімнат, майстерня(комбінована) , спортивний зал ,актовий зал,спортивні площадки,
  їдальня ,внутрішні вбиральні.
  У закладі є навчальні програми з усіх освітніх предметів.
  Бібліотечний фонд закладу нараховує __________примірників.
  Забезпеченість освітнього процесу навчальною літературою становить______%.
  НОРМАТИВНА БАЗА:
  -Закон України «Про освіту» № 2145-VIII від 05.09.2017;
  -Закон України «Про загальну середню освіту»;
  -Концепція реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року, схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 року № 988-р;
  -стандарти загальної середньої освіти (Державний стандарт початкової освіти, затверджений постановою КМУ від 21 лютого 2018 року №87;Державний стандарт початкової загальної освіти, затверджений постановою КМУ від 20 квітня 2011 року № 462; Державнийстандарт базової та повної загальної середньої освіти, затвердженийпостановою КМУ від 23 листопада 2011 року № 1392);
  -Статут закладу загальної середньої освіти.

  • ПОЛОЖЕННЯ
    про академічну доброчесність учасників освітнього процесу в Леухівському ліцею Дашівської селищної ради
    1.ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
    1.1. Положення про дотримання академічної доброчесності (далі - Положення) в Леухівському ліцею Дашівської селищної радивстановлює норми та правила етичної поведінки, професійного спілкування у відносинах між учасниками освітнього процесу, а саме: педагогічними працівниками, здобувачами освіти та їх батьками чи особами, які їх заміняють.
    1.2. Положення розроблено на основі Конституції України, Конвенції ООН «Про права дитини», Законів України «Про освіту», «Про запобігання корупції», «Про авторські та суміжні права», Цивільного кодексу України, статуту закладу, Правил внутрішнього розпорядку та інших нормативно-правових актів чинного законодавства України.
    1.3. Метою даного Положення є дотримання високих професійних стандартів в освітній сфері, забезпечення сприятливого морально-психологічного клімату в колективі та підвищення довіри до результатів навчання, а також зростання авторитету закладу освіти.
    1.4. Дія Положення поширюється на всіх учасників освітнього процесу (педагогічних працівників, здобувачів освіти та їх батьків чи осіб, які їх заміняють) та співробітників закладу освіти.
    2. ПРИНЦИПИ АКАДЕМІЧНОЇ ДОБРОЧЕСНОСТІ
    2.1. Академічна доброчесність - це сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання з метою забезпечення довіри до результатів навчання, попередження порушень освітнього процесу.
    2.2. Порушеннями академічної доброчесності згідно ст.42 п.4 Закону України «Про освіту» вважається:

    • Академічний плагіат–оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості) та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства.

    • Самоплагіат- оприлюднення (частково або повністю) власних раніше опублікованих наукових результатів як нових.

    • Фабрикація– вигадування даних чи фактів, що використовуються в освітньому процесі або наукових дослідженнях.

    • Фальсифікація– свідома зміна чи модифікація вже наявних даних, що стосуються освітнього процесу чи наукових досліджень.

    • Списування– виконання письмових робіт із залученням зовнішніх джерел інформації (шпаргалки, мікронавушники, телефони, планшети, тощо), крім дозволених для використання, зокрема під час оцінювання результатів навчання, а також повторне використання раніше виконаної іншою особою письмової роботи (лабораторної, контрольної, самостійної, індивідуальної, тощо).

    • Обман– надання завідомо неправдивої інформації щодо власної освітньої (наукової, творчої) діяльності чи організації освітнього процесу; формами обману є, зокрема, академічний плагіат, самоплагіат, фабрикація, фальсифікація та списування.

    • Хабарництво– надання (отримання) учасником освітнього процесу чи пропозиція щодо надання (отримання) коштів, майна, послуг, пільг чи будь-яких інших благ матеріального чи нематеріального характеру з метою отримання неправомірної переваги в освітньому процесі.

    • Зловживання впливом– пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди особі, яка пропонує чи обіцяє (погоджується) за таку вигоду або за надання такої вигоди третій особі вплинути на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави.

    • Необ’єктивне оцінювання– свідоме завищення або заниження оцінки результатів навчання здобувачів освіти.

  • 2.3. Академічна доброчесність впроваджується через систему принципів: законності, професіоналізму, чесності, взаємоповаги, ввічливості, справедливості, відповідальності, прозорості, толерантності.
    2.4. Кожен член шкільної спільноти наділений правом вільно обирати свою громадянську позицію, яка проголошується відкрито при обговоренні рішень та внутрішніх документів.
    2.5. Офіційне висвітлення діяльності закладу освіти та напрямів його розвитку може здійснювати директор закладу освіти або особа за його дорученням.
    2.6. У разі, якщо відбулося розповсюдження інформації, яка є неправдивою, особа, яка до цього причетна, має зробити все можливе, щоб спростувати викривлену інформацію, зменшити обсяг завданої шкоди.
    3.ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АКАДЕМІЧНОЇ ДОБРОЧЕСНОСТІ УЧАСНИКАМИ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ
    Академічна доброчесність забезпечується:
    3.1. Усіма співробітниками та учасниками освітнього процесу закладу освіти шляхом:
    3.1.1. Уникнення провокування дій, пов’язаних з корупційними правопорушеннями.
    3.1.2. Дотримання норм Конституції України.
    3.1.3. Дотримання СтатутуЛеухівського ЗЗСО І-ІІІ ступенів Дашівської селищної радита Правил внутрішнього розпорядку.
    3.1.4. Дотримання норм чинного законодавства України в сфері освіти та загальної середньої освіти.
    3.1.5. Збереження, поліпшення та раціонального використання навчально – матеріальної бази закладу освіти.
    3.1.6. Культури зовнішнього вигляду співробітників та учасників освітнього процесу.
    3.1.7. Дотримання правил високих стандартів ділової етики у веденні переговорів, у тому числі телефонних, які мають вестися у спокійному, ввічливому, доброзичливому тоні, що сприяє створенню позитивної репутації закладу освіти загалом.
    3.1.8. Надання достовірної інформації.
    3.1.9. Негайного повідомлення адміністрації закладу у разі отримання для виконання рішень чи доручень, які є незаконними або такими, що становлять загрозу правам, свободам чи інтересам окремих громадян, юридичних осіб, державним або суспільним інтересам.
    3.1.10.Відповідальності за порушення академічної доброчесності.
    3.2. Педагогічними працівниками шляхом:
    3.2.1. Якісного, вчасного та результативного виконання своїх функціональних обов’язків, корпоративної етики.
    3.2.3. Обов’язкової присутності, активної участі на засіданнях педагогічної ради та колегіальної відповідальності за прийняті управлінські рішення.
    3.2.4.Незалежності професійної діяльності від політичних партій, громадських і релігійних організацій.
    3.2.5.Підвищення своєї кваліфікації шляхом саморозвитку і самовдосконалення, а також вчасного проходження відповідно до вимог законодавства курсової підготовки.
    3.2.6. Дотримання правил посилання на джерела інформації у разі використання відомостей, написання методичних матеріалів, наукових робіт, тощо.
    3.2.7. Надання якісних освітніх послуг з використанням в практичній професійній діяльності інноваційних здобутків в галузі освіти.
    3.2.8. Об’єктивного і неупередженого оцінювання результатів навчання здобувачів освіти.
    3.2.9. Здійснення контролю за дотриманням академічної доброчесності здобувачами загальної середньої освіти.
    3.2.10. Інформування здобувачів освіти про типові порушення академічної доброчесності та види відповідальності за її порушення.
    3.2.11.Не розголошення конфіденційної інформації, інформації з обмеженим доступом та інших видів інформації відповідно до вимог законодавства в сфері інформації та звернення громадян.
    3.3. Здобувачами загальної середньої освіти шляхом:
    3.3.1. Поваги до педагогічних працівників.
    3.3.2. Поваги честі і гідності інших осіб, навіть, якщо їх погляди відрізняються від власних переконань.
    3.3.3. Присутності на всіх навчальних заняттях, окрім випадків, викликаних поважними причинами.
    3.3.4. Самостійного виконання навчальних завдань, завдань поточного та підсумкового контролю результатів навчання.
    3.3.5. Подання на оцінювання лише самостійно виконаної роботи, що не є запозиченою або переробленою з іншої, виконаної третіми особами.
    3.3.6. Використанням у навчальній або дослідницькій діяльності лише перевірених і достовірних джерел інформації та грамотного посилання на них.
    3.3.7 Не припустимості пропонування хабаря за отримання будь-яких переваг у навчальній або дослідницькій діяльності, у тому числі з метою зміни отриманої академічної оцінки.
    3.4. Батьками здобувачів загальної середньої освіти або особами, які їх заміняють, шляхом:
    3.4.1.Виховання у дітей поваги до гідності, прав, свобод і законних інтересів однокласників, учнів інших класів, вчителів та інших людей.
    3.4.2. Виховання відповідального ставлення до власного фізичного та психічного здоров’я, здоров’я оточуючих і довкілля, формування навичок здорового способу життя.
    3.4.3. Формування у дитини культури життя у взаєморозумінні, мирі та злагоді, а також таких загальнолюдських цінностей, як справедливість, патріотизм, гуманізм, толерантність, працелюбство.
    3.4.4. Виховання поваги до державної мови та державних символів України, усвідомлення необхідності дотримуватися Конституції та законів України, Статуту закладу, правил внутрішнього розпорядку.
    3.4.5. Сприяння виконанню дитиною освітньої програми та досягнення дитиною передбачених нею результатів навчання, самостійного виконання нею навчальних завдань, завдань поточного та підсумкового контролю результатів навчання.
    3.5. Неприйнятним для всіх учасників шкільної спільноти є:
    3.5.1. Навмисне перешкоджання навчальній чи трудовій діяльності членів спільноти.
    3.5.2. Участь у будь-якій діяльності, що пов’язана з обманом, нечесністю; підробка та використання документів.
    3.5.3. Перевищення повноважень, що передбачені посадовими інструкціями, контрактами.
    3.5.4. Використання мобільних телефонів під час навчальних занять, нарад або офіційних заходів.
    3.5.5. Вживання наркотичних речовин, алкогольних напоїв, паління у тому числі і електронних сигарет, поява у стані алкогольного, наркотичного та токсичного сп’яніння.
    3.5.6. Пронесення зброї, використання газових балончиків та інших речей, що можуть зашкодити здоров’ю та життю людини.
    4. ЗАХОДИ З ПОПЕРЕДЖЕННЯ, ВИЯВЛЕННЯ ТА ВСТАНОВЛЕННЯ ФАКТІВ ПОРУШЕННЯ АКАДЕМІЧНОЇ ДОБРОЧЕСНОСТІ
    4.1. При прийомі на роботу працівник знайомиться із даним Положенням під розписку після ознайомлення із правилами внутрішнього розпорядку закладу освіти.
    4.2. Положення доводиться до батьківської громади на конференції, а також оприлюднюється на сайті закладу.
    4.3. Заступник директора Леухівському ліцею Дашівської селищної ради, який відповідає за методичну роботу:

    • Забезпечує шляхом практикумів, консультацій та інших колективних та індивідуальних форм навчання з педагогічними працівниками щодо створення, оформлення ними методичних розробок для публікацій на конкурси різного рівня з метою попередження порушень академічної доброчесності;

    • Використовує у своїй діяльності (рецензування робіт на конкурси різного рівня, на присвоєння педагогічного звання) та рекомендує вчителям сервіси безкоштовної перевірки робіт на анти-плагіат.

  • 4.4. Педагогічні працівники в процесі своєї освітньої діяльності дотримуються етики та академічної доброчесності, умов даного Положення, проводять роз’яснювальну роботу з учнями щодо норм етичної поведінки та неприпустимості порушення академічної доброчесності (плагіат, порушення правил оформлення цитування, посилання на джерела інформації, списування, тощо).
    5. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ АКАДЕМІЧНОЇ ДОБРОЧЕСНОСТІ
    5.1. Відмова у встановленні кваліфікаційної категорії, присвоєнні педагогічного звання.
    5.2. Позбавлення раніше встановленої категорії.
    5.3. Позбавлення права брати участь у роботі визначених законом органів чи займати визначені законом посади.
    5.4. Повторне проходження здобувачами освіти оцінювання чи не зарахування результатів самостійних, контрольних робіт, іспитів, заліків тощо.
    5.5. Повторне проходження навчального курсу.
    5.6. У разі списування під час конкурсів, I етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади робота учасника анулюється. У разі повторних випадків учасник не допускається до участі в інших конкурсах, олімпіадах.
    6. КОМІСІЯ З ПИТАНЬ АКАДЕМІЧНОЇ ДОБРОЧЕСНОСТІ
    6.1. Комісія з питань академічної доброчесності (далі - Комісія) – це незалежний орган, що діє у закладі з метою забезпечення моніторингу дотримання членами шкільної спільноти морально-етичних та правових норм цього Положення.
    6.2. До складу Комісії входять представники Ради школи та педагогічного колективу.
    Склад комісії затверджується рішенням педагогічної ради.
    Голова, заступник голови та секретар Комісії обираються з числа осіб, що входять до неї.
    Голова веде засідання, підписує протоколи та рішення тощо.
    За відсутності голови Комісії його обов’язки виконує заступник.
    Секретар Комісії здійснює повноваження щодо ведення протоколу засідання, технічної підготовки матеріалів до розгляду їх на засіданні тощо.
    Термін повноважень Комісії – 1 рік.
    6.3. Комісія має такі повноваження:

    • Виявляти та встановлювати факти порушення академічної доброчесності учасників освітнього процесу школи.

    • Проводити інформаційну роботу щодо популяризації принципів академічної доброчесності серед учасників освітнього процесу.

    • Готувати пропозиції, надавати рекомендації та консультації щодо підвищення ефективності впровадження принципів академічної доброчесності в освітню діяльність школи.

    • Отримувати і розглядати заяви за умови, якщо вони носять не анонімний характер, щодо порушення академічної доброчесності учасників освітнього процесу школи.

    • Залучати до своєї роботи експертів з відповідних галузей, а також використовувати технічні і програмні засоби для встановлення фактів порушення норм академічної доброчесності за поданою заявою.

    • Доводити результати розгляду заяв щодо порушення академічної доброчесності до відома директора школи для подальшого реагування.

6.4. Свої повноваження Комісія здійснює за умови, що кількість її членів, присутніх на засіданні, складатиме не менше ніж дві третини її складу.
6.5. Рішення приймаються відкритим голосуванням. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини присутніх на засіданні членів Комісії. У разі рівного розподілу голосів, голос голови Комісії є вирішальним.
6.6. За результатами засідання Комісії складається протокол. Який підписує голова (в разі його відсутності - заступник) та секретар.
6.7. Комісія звітує про свою роботу двічі на рік.
7. ЗАКЛЮЧНІ ПОЛОЖЕННЯ
7.1. Учасники освітнього процесу мають знати Положення про академічну доброчесність. Незнання або нерозуміння норм цього Положення не є виправданням неетичної поведінки. Заклад освіти забезпечує публічний доступ до тексту Положення через власний офіційний сайт.
7.2. Положення про академічну доброчесність закладу освіти ухвалюється педагогічною радою закладу більшістю голосів та вводиться в дію наказом директора.
7.3. Зміни та доповнення до Положення можуть бути внесені будь-яким учасником освітнього процесу за поданням до педагогічної ради закладу освіти та вводяться в дію наказом директора Леухівському ліцею Дашівської селищної ради.